Портфоліо вчителя

ТВОРЧЕ КРЕДО:

«Працюю заради Галочки, тієї що сидить за другою партою середнього ряду, і великими сірими очима дивиться на тебе, чекаючи кожного уроку якогось дива… »

Повне портфоліо можна продивитися тут.

Презентация "Патриотическое воспитание"

Посмотреть презентацию здесь.

Сценарій виступу агітбригади на загальношкільному фестивалі: «Усе життя у цій краплині, тож бережи її, дитино!»

 

Перещепинська ЗОШ I – III ступеня №2






Сценарій виступу агітбригади  7-Б класу на загальношкільному фестивалі:
«Усе життя у цій краплині,
тож бережи її, дитино!»








Класний керівник:
Мирошниченко О.М.

2014 – 2015 н.р.
Звучить музика. Виходить команда. (пісня на мелодію "Птица счастья")
Ось і ми! Вітаємо всіх вас!
Ми команда - просто вищий клас!
Екологія! Екологія!
Світ навколо любим ти і я.

Хочем вам сьогодні розказать.
Що природу треба захищать.
Щоб було завжди, щоб було завжди
Вдосталь сонця, неба і води!

Приспів:
Десь там джерельце дзвенить,
І річка Кільченька до школи біжить
Треба річки берегти  -
Планету в долонях несем я і ти.

Вас вітає агітбригада! 7 – Б класу!
Всі: «Чисте джерельце»
Наш девіз: Вода – джерело життя!
Всі: «Усе життя у цій краплині,
тож бережи її, дитино!»
1. Вода – прекрасна рідина,
Життя без неї неможливе.
Без запаху й смаку вона,
         Всі: Корисна і завжди важлива.
2. Оазис там, де є вода,
А де нема – пустеля дика.
Там, де волога пропада,
Всі: У тім краю біда велика.
3. З водою квітка зацвіте,
У неї райдуга весела.
Всі: Вода – це є саме життя,
Що живить і міста, і села.

Сценка
(на сцені дівчина в костюмі рибки)
- Хто ти?
- Я – рибка.
- Ой біда! Люди, що це за вода?
Може, вам і добре пити.
Хімікати в ній усі,
А вода ж була колись.
А мені в ній важко жити
І на дні, і на воді.
Люди, трохи совість майте.
Бідну річечку спасайте!
(заходить Річка, сумно опустила голову)
Хлопчик
Ти ж була колись глибока,
Швидкоплинна, світлоока,
Чом ти стала каламутна?,
Чом хлюпочуть хвилі смутно?
Річка
Як мені не сумувати?
Всі отрутохімікати
Постікали в мою воду,
Зіпсували чисту вроду.
Вже течу між болотами,
Заросла очеретами,
Зникла риба, навіть раки
Поховались, небораки.
Дівчинка
Ой ти, річко синьоока,
Ти ж була колись глибока,
І сумуєм ми з тобою
Під плакучою вербою…
Хлопчик
Я на річку в день погожий
Надивитися не можу.
Я приніс до річки таз,
Зачерпнув води, і – раз! –
Повен таз, та ось біда –


В нім вода уже не та.
                      Нудьгувати я почав.
                     Що робити? Що? Не знав…

4. Щоб річка чистою була
І рибою повною була
       Всі: Ти не забруднюй джерела
І не розкидуй скрізь сміття.



Пісня (на мелодію "Куда уходит детство")
Куди тече водичка і звідки витіка?
Пісня (на мелодію "Куда уходит детство")
Чому ж ти не прозора? Чому брудна така?
Вона тече до моря, несе отруту й гидь…
Річки вмирають - горе! Ну, як це припинить?

Приспів:
Взимку, влітку - завжди
Так потрібна нам вода!
Як без неї жити? От біда!

Хто водойми нищить -
Той не має права жить!
Швидше його треба зупинить!

Всі: «Усе життя у цій краплині,
тож бережи її, дитино!»
5. А вода – це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі,
З нею в нас нема біди.
6. Є вода – ростуть рослини:
Ліси, сади, рясні поля.
Це чудово для людини,
І радіє вся Земля.
7. Не витрачай води дарма,
Бо пройде небагато літ –
Загине без води весь світ.
8. Людино! Запам’ятай назавжди:
Всі: символ на землі – вода!
       Економ і бережи –
       Ми ж на планеті не одні!
              Старі й молоді,
        Всі:  слава довічна воді!

Твори добро, бо ти людина

 

Виступ учнів 7-Б класу на шкільному фестивалі
«Твори добро, бо ти людина»





Класний керівник Мирошниченко О.М.


Виступ починається ліричною піснею «Людина починається з добра».
Пара танцює вальс.
Троє учнів виходять з свічками в руках.
1. Отворіться, зачерствілі душі,
Розтопіться, крижані серця!
І нехай наповняться цілющим еліксиром
Спраглі добротою усі людські єства!
2. Ми вітаємо вас від імені волонтерського загону (всі) «Милосердя».
Всі: «Немає вищої святині,
          Ніж чисте сяйво доброти!»
3. Хай у кожному із нас палає свічка милосердя
І зігріває ближнього теплом.
Байдужості хай крига скресне,
Й життя ріка наповниться добром.
4. Не будь сліпцем із соколиним зором,
Не будь глухим, коли ти не глухар.
Віддай краплину – і повіки сором
Не буде гризти душу, мов сухар.

(під музику в стилі реп)
5. Всі: «Твори добро, бо ти людина!
А ти що людям доброго зробив?
Що вимагаєш доброти від них?
Чого мовчиш, подумай і збагни,
Але уже з низької висоти!
І зваж, і переваж, а ти хто є?
І зваживши, нікого не вини,
А сам в своє нутро душі заглянь,
Чи сам хоч раз, добром світила рать?
І променем світилася святим
І ти збагнеш, що до своїх страждань
Не відгукнеться власна глухомань,
А ти шукаєш в людях доброти!
6. Як можна людині по квітах ходити?
Як можна добро в житті не любити?
Як можна радіти, любов коли гасне?
Як можна образить дитину прекрасну?
Як можна сімейне гніздо не любить?
Як можна забути, що ймення тобі Людина? Ти чуєш? Людина!
7. Щастя на землі людина творить,
Воно найтяжчі ран гоїть
Щастя – це якщо тебе хтось любить,
Добрі почуття найкращі будить.
А ти що людям доброго зробив?
А ти шукаєш в людях доброти!
8. Щастя – якщо ти здоровий,
Й здорові усі навколо,
Якщо ти веселий, бадьорий
Й бажаєш людям такого.
Якщо ти зробив щось добре комусь,
Чи просто всміхнувсь.
 Підтримав, когось підбадьорив.
Добром до душі доторкнувся.
Якщо ти добро даруєш
Й тобі його більше буде.
А ти що людям доброго зробив?...
9. Бути людиною – не дуже просто,
Бути людиною – геройство в наші дні
Устати й крикнути з трибуни, із помосту,
Всі:     О, люди, залишайтеся людьми!
10. Жити на Землі – велике щастя,
Якого ти не помічав.
І пам’ятай, що ти – Людина! (всі)
Творець краси і добрих справ. (всі)
11. А чи бува ми не виставляємо рахунок мамі за свої обіцянки і добрі справи?
Сценка
(мама у фартуці біля столу, підходить син)
 Син. Ось, мамо, я тобі написав рахунок.
Мама. Який це рахунок?
Син. Ну, вирішив, що буду допомагати тобі, але ти за це маєш дещо давати.
Мама. Ану, давай синку, гляну….(читає в голос).
Прибирання кімнати – 2 грн.
Отримання хороших оцінок – 5 грн.
Догляд за братом – 3 грн.
Миття посуду 4 грн.
Робота на вгороді – 10 грн.
Оце так. Ну, добре. Зараз я свій рахунок виставлю. ( сідає за стіл, пише)
За те, що народила тебе – 0 грн.
За те, що вчила тебе всьому – 0 грн.
За ночі, проведені біля твого ліжка, коли ти хворів – 0 грн.
За те, що витирала тобі сльози – 0 грн.
За всі сніданки, обіди і вечері – 0 грн.
Разом – 0 грн.
Син. Пробач, матусю, ти мені нічого не винна. Я буду допомагати тобі без грошей.
12. Сказав мудрець:
« Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра
Хай оживає істина стара:
Всі: «Людина починається з добра!»
Всі: «Твори добро, бо ти людина!»
Пісня «Бажаємо щастя і добра»
                       Дівчина із свічкою у руці
13. Прозрій же, добрая людина,
Прозрій, заради щастя на землі,
І розпали свічу надії
У спраглій без добра душі.

Всі: Твори добро, бо ти людина!

Пісня «Твори добро» 

Ми – українці, ми – одна сім’я!

 

Сценарій заходу
"Ми – українці, ми –  одна сім’я!"

Пiд музику виходять дiти.

1. Ми рiзнi з материнської колиски,
Та всi ми дiти щирої землi.
В родинi вiльнiй всi ми –українці
Ми України доньки і сини.
2. Благословенна у віках  земля
З хлібами щедрими під небом синім
Велично й впевнено зійшла зоря
Всі: Нової України.
3. Вона в моїй душі, в серцях моїх людей
У радощах та у скрутну годину
Її ім’я прекрасне ї святе,
Всі: Повіримо в Україну.
4. Вона добро несе в новітній світ
Довічну віру й пісню солов’їну
Тож пам’ятайте пращурів завіт
Всі: Любити Україну.
5. Правічна ї нескорена земля
Хлібами сходить у прийдешню днину
Допоки світить праведна зоря
Всі: Шануймо Україну.
Ми-Українці
Ми-одна сім’я
Країна смутку ї печалі
Краси ї радості
Різних звичаїв та обрядів
Красивої природи
А головне добрих, щирих,гостинних людей.

(Звучить пісня)

7. Все частіше  ми звертаємось до наших витоків: історії нашої країни,козацької вольниці.
8.Звертаємось до минулого, щоб зрозуміти сучасне.
9. Запорізька Січ- праматір української державності. Синонім свободи,людської і національної гідності, талановитості.

( Звучить козацький марш.) 
Сценка ‘’На Січі“
Тарас Бульба: «Ось, сини мої, ми і на славній Запоріжській Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала. Бо такий уже звичай у козаків: приходити до цього велетня – дуба, приносити йому жертви.
Писар: Ого-го!!! Хотів дуже вас видіти, Тарасе. Ось ми і зустрілися. Проходьте, проходьте.
Тарас Бульба: Здоров був Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану глянь, які славні козаки.
Андрій: Остап, здорові були! (вклоняються)
Писар: Здорові, здорові. Ну що, в Христа вірите?
Андрій: Віруємо!!!
Писар: А в церкву ходите?
Андрій: Ходимо!!!
Писар: Ану перехрестіться!
Писар: Битися будемо?
Остап: Будемо до загину.
 Писар: А за кого?
Андрій і Остап: За Україну!!!
Писар: Ну, добре, хороші козаки з вас вийдуть.
Тарас Бульба: Дорогі мої сини, підійдіть до мене. Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь. І Боже вас збав зрадити своєї землі, своєму народові. Хай береже вас Господь!
Писар: Вибирайте собі курені, зараз і козаки підійдуть.
Козак: Та у нас поповнення. Чиї ж ви будете?
Остап: Ми сини славного козака Бульби.
Козак: Ось наша Січ. Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!
Андрій: Чолом вам панове товариство! Преславне лицарство низове, чи згода нас прийняти?
Козак: Згода! Згода!

(Силові вправи під український гопак)

 10. Дивися,безкрайнєє,синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро
Воно посилає любов нескінченну
Ї щиро дарує надію й добро.
11. У цьому шатрі килими золотаві-
із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють,як крапельки неба,
Волошки блакиті
Яка ж це краса.
12. Тут мешкають люди, привітні та чесні,
Хліб-сіллю гостей зустрічають вони
Земля наша щедра, родюча, багата-
Усіх нагодують безмежні лани.
Хай знає весь світ про казкову країну.
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна
Найкраща ,безцінна, любима земля.
Ми – українці, ми –  одна сім’я!

(Звучить пісня про Україну) 

Лінійка, присвячена відкриттю декадника зарубіжної літератури

 Лінійка, присвячена відкриттю декадника зарубіжної літератури

1.Література! Дивна таємниця,
   Чудовий, найпрекрасніший обман!
   Уяви зачарована візниця,
   Ти – нашої свідомості шаман.
   Пізнання злива, зустрічі із суттю –
   Ти духу велич і натхнення сил.
   Даруєш мить, прекрасну, незабутню,
   Ти, Всесвіт образів, думок, світил.

Вчитель: Із сьогоднішнього дня в нашій школі – декадник зарубіжної  літератури. Ми звертаємось до шанувальників книги прийняти активну участь у різних заходах, розгадуванні ребусів, кросвордів, презентацій творів, написанні власних поезій.

2. Є в творчості прогрес, вважає дехто,
   Проте Есхіл є нездоланним до сих пір:
   Ні Шоу, ні Мольєром, ані Брехтом,
   Ні генієм на прізвище Шекспір.
   І кожен з них – твій щирий співрозмовник,
   Крізь час і простір, стилі визнання,
   До тебе, як до друга, світла повне,
   Його Величність Слово промовля.

Вчитель: Хочу познайомити вас з тими цікавинками, що пройдуть в стінах нашої школи.
Учні 5, 6, 7 класів готують літературно – бібліотечну годину «Книги – ювіляри року», десятикласники проводитимуть вечір поезії «Песнь любви», випускники порадять вам любити книгу випуском літературного альманаху «Золота полиця учня». В 5 класі пройде день поезії – зустріч з юним поетом – однокласником.

3. Книга веде у цікавий, чарівний світ казок, у безкраї простори космосу, розкриває таємниці моря, лісу, розповідає про життя ваших однолітків. Товаришуйте з книжкою – усі скарби знань розкриє вона перед вами. Це найнеймовірніше чудо з усіх чудес, створених людством.

4. Книжок на світі дуже багато. Так і хочеться прочитати всі. Але це неможливо. Та й необхідності в цьому немає. Для читання слід обирати книжки, які для нас найцікавіші та необхідніші. У кожного з нас є улюблені книжки і герої – і в дорослих, і в дітей.

5. Книги – морська глибина.
   Хто в них пірне аж до дна,
   Той, хоч і труду мав досить,
   Дивнії перли виносить.

Вчитель: Сього часу Дені Дідро сказав: «Люди перестануть мислити, коли перестануть читати». Тож задумаймося, яке місце у нашому житті посідає книга. Бажаю вам стати вірними її друзями, адже вона не тільки наш духовний орієнтир, а й віконечко у непізнаний світ, яке подарує яскраве проміння нових знань. Приємних та незабутніх вражень вам від героїв книжок.    

Сценарій виступу перед ветеранами

Сценарій виступу 

учнів 7-Б класу 

перед ветеранами 

Класний керівник: Мирошниченко О.М.

Шановні сивочолі ветерани,
Друзі і наставники мої.
У негоду ниють ваші рани,
А ночами видяться бої.
(пісня «Священная война»)

Сталінград,бої за Україну,
У вогні розтерзаний Дніпро,
Ви собою заслонили Батьківщину,
Утвердили на землі добро.

(пісня «В землянке»)

В атаки йшли не ради нагород,
Поранені страждали в медсанбатах.
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивівши солдатам.

В серцях ветеранів – осколки війни,
Лиш наша пам'ять – від  ран отих ліки
В щирого серця сьогодні промовимо ми:
Спасибі вам фронтовики!

  (на фоні пісні «Журавлі» )

Слова вам, воїни,
Слава безсмертні,
Вічну звалу весь народ вам співа,
Страху не знали ви,
Смерть подолали ви,
Пам'ять про вас у нашім серці жива.

Вони не повернулися з війни.
Мені привиділось,немов солдати,
Які не повернулися з боїв,
Не полягли,а залишились  жити,
Перетворились в білих журавлів.

І сплять українські солдати на вже мирній землі Європи.
На свою рідну Україну прилинуть журавлями.

Я чую мамо,чую,як співають
Мені над Украйною пісні,
Ти не журись,я крила розпростаю
       І прилечу до тебе уві сні.
Вкраїнським рушником зітру сльозину
І поцілую в сивеє чоло…    

Хвилина мовчання ,хвилина мовчання,
Пекуча й терпка,як сльоза.
Хвилина мовчання – в ній наша любов і гроза.
Як подвиг полеглих.
Священна хвилина мовчання.

(хвилина мовчання)

(вірш  «Рассказ танкиста»)

У житті ти зазнала немало гіркоти,
Тягар чоловічий безмовно несла,
І ти, як говорим, на мирному фронті.

Солдатом без фронту, без зброї була.
Та вже посивіла твоя голова.
Поети тебе називають Мадонна,
В народі ж ти просто – солдатська вдова.

(пісня «Смуглянка»)
(вірш М.Исаковский  «Русской женщине»)


Вітер вічний вогонь гойдає,
І печать,і плач, і сміх…
Всіх полеглих ніхто не знає,
Пам’ятають усіх.

      О люди! Зберігаймо мирний день.
Щоб війна до нас не повернулась
Нехай летить на крилах у пісень
А не згаса в покосах смерті юність.

      Ми вдячні за спокій
І за сонце,ветерани!
Хай лише в спогадах буде
Та проклята війна.

Ви приміть наш уклін
І весняні май – квіти
За те небо блакитне,
Що не в хмарах війни.

(пісня «День Победы»)