Портфоліо вчителя

ТВОРЧЕ КРЕДО:

«Працюю заради Галочки, тієї що сидить за другою партою середнього ряду, і великими сірими очима дивиться на тебе, чекаючи кожного уроку якогось дива… »

Повне портфоліо можна продивитися тут.

Презентация "Патриотическое воспитание"

Посмотреть презентацию здесь.

Сценарій виступу агітбригади на загальношкільному фестивалі: «Усе життя у цій краплині, тож бережи її, дитино!»

 

Перещепинська ЗОШ I – III ступеня №2






Сценарій виступу агітбригади  7-Б класу на загальношкільному фестивалі:
«Усе життя у цій краплині,
тож бережи її, дитино!»








Класний керівник:
Мирошниченко О.М.

2014 – 2015 н.р.
Звучить музика. Виходить команда. (пісня на мелодію "Птица счастья")
Ось і ми! Вітаємо всіх вас!
Ми команда - просто вищий клас!
Екологія! Екологія!
Світ навколо любим ти і я.

Хочем вам сьогодні розказать.
Що природу треба захищать.
Щоб було завжди, щоб було завжди
Вдосталь сонця, неба і води!

Приспів:
Десь там джерельце дзвенить,
І річка Кільченька до школи біжить
Треба річки берегти  -
Планету в долонях несем я і ти.

Вас вітає агітбригада! 7 – Б класу!
Всі: «Чисте джерельце»
Наш девіз: Вода – джерело життя!
Всі: «Усе життя у цій краплині,
тож бережи її, дитино!»
1. Вода – прекрасна рідина,
Життя без неї неможливе.
Без запаху й смаку вона,
         Всі: Корисна і завжди важлива.
2. Оазис там, де є вода,
А де нема – пустеля дика.
Там, де волога пропада,
Всі: У тім краю біда велика.
3. З водою квітка зацвіте,
У неї райдуга весела.
Всі: Вода – це є саме життя,
Що живить і міста, і села.

Сценка
(на сцені дівчина в костюмі рибки)
- Хто ти?
- Я – рибка.
- Ой біда! Люди, що це за вода?
Може, вам і добре пити.
Хімікати в ній усі,
А вода ж була колись.
А мені в ній важко жити
І на дні, і на воді.
Люди, трохи совість майте.
Бідну річечку спасайте!
(заходить Річка, сумно опустила голову)
Хлопчик
Ти ж була колись глибока,
Швидкоплинна, світлоока,
Чом ти стала каламутна?,
Чом хлюпочуть хвилі смутно?
Річка
Як мені не сумувати?
Всі отрутохімікати
Постікали в мою воду,
Зіпсували чисту вроду.
Вже течу між болотами,
Заросла очеретами,
Зникла риба, навіть раки
Поховались, небораки.
Дівчинка
Ой ти, річко синьоока,
Ти ж була колись глибока,
І сумуєм ми з тобою
Під плакучою вербою…
Хлопчик
Я на річку в день погожий
Надивитися не можу.
Я приніс до річки таз,
Зачерпнув води, і – раз! –
Повен таз, та ось біда –


В нім вода уже не та.
                      Нудьгувати я почав.
                     Що робити? Що? Не знав…

4. Щоб річка чистою була
І рибою повною була
       Всі: Ти не забруднюй джерела
І не розкидуй скрізь сміття.



Пісня (на мелодію "Куда уходит детство")
Куди тече водичка і звідки витіка?
Пісня (на мелодію "Куда уходит детство")
Чому ж ти не прозора? Чому брудна така?
Вона тече до моря, несе отруту й гидь…
Річки вмирають - горе! Ну, як це припинить?

Приспів:
Взимку, влітку - завжди
Так потрібна нам вода!
Як без неї жити? От біда!

Хто водойми нищить -
Той не має права жить!
Швидше його треба зупинить!

Всі: «Усе життя у цій краплині,
тож бережи її, дитино!»
5. А вода – це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі,
З нею в нас нема біди.
6. Є вода – ростуть рослини:
Ліси, сади, рясні поля.
Це чудово для людини,
І радіє вся Земля.
7. Не витрачай води дарма,
Бо пройде небагато літ –
Загине без води весь світ.
8. Людино! Запам’ятай назавжди:
Всі: символ на землі – вода!
       Економ і бережи –
       Ми ж на планеті не одні!
              Старі й молоді,
        Всі:  слава довічна воді!

Твори добро, бо ти людина

 

Виступ учнів 7-Б класу на шкільному фестивалі
«Твори добро, бо ти людина»





Класний керівник Мирошниченко О.М.


Виступ починається ліричною піснею «Людина починається з добра».
Пара танцює вальс.
Троє учнів виходять з свічками в руках.
1. Отворіться, зачерствілі душі,
Розтопіться, крижані серця!
І нехай наповняться цілющим еліксиром
Спраглі добротою усі людські єства!
2. Ми вітаємо вас від імені волонтерського загону (всі) «Милосердя».
Всі: «Немає вищої святині,
          Ніж чисте сяйво доброти!»
3. Хай у кожному із нас палає свічка милосердя
І зігріває ближнього теплом.
Байдужості хай крига скресне,
Й життя ріка наповниться добром.
4. Не будь сліпцем із соколиним зором,
Не будь глухим, коли ти не глухар.
Віддай краплину – і повіки сором
Не буде гризти душу, мов сухар.

(під музику в стилі реп)
5. Всі: «Твори добро, бо ти людина!
А ти що людям доброго зробив?
Що вимагаєш доброти від них?
Чого мовчиш, подумай і збагни,
Але уже з низької висоти!
І зваж, і переваж, а ти хто є?
І зваживши, нікого не вини,
А сам в своє нутро душі заглянь,
Чи сам хоч раз, добром світила рать?
І променем світилася святим
І ти збагнеш, що до своїх страждань
Не відгукнеться власна глухомань,
А ти шукаєш в людях доброти!
6. Як можна людині по квітах ходити?
Як можна добро в житті не любити?
Як можна радіти, любов коли гасне?
Як можна образить дитину прекрасну?
Як можна сімейне гніздо не любить?
Як можна забути, що ймення тобі Людина? Ти чуєш? Людина!
7. Щастя на землі людина творить,
Воно найтяжчі ран гоїть
Щастя – це якщо тебе хтось любить,
Добрі почуття найкращі будить.
А ти що людям доброго зробив?
А ти шукаєш в людях доброти!
8. Щастя – якщо ти здоровий,
Й здорові усі навколо,
Якщо ти веселий, бадьорий
Й бажаєш людям такого.
Якщо ти зробив щось добре комусь,
Чи просто всміхнувсь.
 Підтримав, когось підбадьорив.
Добром до душі доторкнувся.
Якщо ти добро даруєш
Й тобі його більше буде.
А ти що людям доброго зробив?...
9. Бути людиною – не дуже просто,
Бути людиною – геройство в наші дні
Устати й крикнути з трибуни, із помосту,
Всі:     О, люди, залишайтеся людьми!
10. Жити на Землі – велике щастя,
Якого ти не помічав.
І пам’ятай, що ти – Людина! (всі)
Творець краси і добрих справ. (всі)
11. А чи бува ми не виставляємо рахунок мамі за свої обіцянки і добрі справи?
Сценка
(мама у фартуці біля столу, підходить син)
 Син. Ось, мамо, я тобі написав рахунок.
Мама. Який це рахунок?
Син. Ну, вирішив, що буду допомагати тобі, але ти за це маєш дещо давати.
Мама. Ану, давай синку, гляну….(читає в голос).
Прибирання кімнати – 2 грн.
Отримання хороших оцінок – 5 грн.
Догляд за братом – 3 грн.
Миття посуду 4 грн.
Робота на вгороді – 10 грн.
Оце так. Ну, добре. Зараз я свій рахунок виставлю. ( сідає за стіл, пише)
За те, що народила тебе – 0 грн.
За те, що вчила тебе всьому – 0 грн.
За ночі, проведені біля твого ліжка, коли ти хворів – 0 грн.
За те, що витирала тобі сльози – 0 грн.
За всі сніданки, обіди і вечері – 0 грн.
Разом – 0 грн.
Син. Пробач, матусю, ти мені нічого не винна. Я буду допомагати тобі без грошей.
12. Сказав мудрець:
« Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра
Хай оживає істина стара:
Всі: «Людина починається з добра!»
Всі: «Твори добро, бо ти людина!»
Пісня «Бажаємо щастя і добра»
                       Дівчина із свічкою у руці
13. Прозрій же, добрая людина,
Прозрій, заради щастя на землі,
І розпали свічу надії
У спраглій без добра душі.

Всі: Твори добро, бо ти людина!

Пісня «Твори добро» 

Ми – українці, ми – одна сім’я!

 

Сценарій заходу
"Ми – українці, ми –  одна сім’я!"

Пiд музику виходять дiти.

1. Ми рiзнi з материнської колиски,
Та всi ми дiти щирої землi.
В родинi вiльнiй всi ми –українці
Ми України доньки і сини.
2. Благословенна у віках  земля
З хлібами щедрими під небом синім
Велично й впевнено зійшла зоря
Всі: Нової України.
3. Вона в моїй душі, в серцях моїх людей
У радощах та у скрутну годину
Її ім’я прекрасне ї святе,
Всі: Повіримо в Україну.
4. Вона добро несе в новітній світ
Довічну віру й пісню солов’їну
Тож пам’ятайте пращурів завіт
Всі: Любити Україну.
5. Правічна ї нескорена земля
Хлібами сходить у прийдешню днину
Допоки світить праведна зоря
Всі: Шануймо Україну.
Ми-Українці
Ми-одна сім’я
Країна смутку ї печалі
Краси ї радості
Різних звичаїв та обрядів
Красивої природи
А головне добрих, щирих,гостинних людей.

(Звучить пісня)

7. Все частіше  ми звертаємось до наших витоків: історії нашої країни,козацької вольниці.
8.Звертаємось до минулого, щоб зрозуміти сучасне.
9. Запорізька Січ- праматір української державності. Синонім свободи,людської і національної гідності, талановитості.

( Звучить козацький марш.) 
Сценка ‘’На Січі“
Тарас Бульба: «Ось, сини мої, ми і на славній Запоріжській Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала. Бо такий уже звичай у козаків: приходити до цього велетня – дуба, приносити йому жертви.
Писар: Ого-го!!! Хотів дуже вас видіти, Тарасе. Ось ми і зустрілися. Проходьте, проходьте.
Тарас Бульба: Здоров був Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану глянь, які славні козаки.
Андрій: Остап, здорові були! (вклоняються)
Писар: Здорові, здорові. Ну що, в Христа вірите?
Андрій: Віруємо!!!
Писар: А в церкву ходите?
Андрій: Ходимо!!!
Писар: Ану перехрестіться!
Писар: Битися будемо?
Остап: Будемо до загину.
 Писар: А за кого?
Андрій і Остап: За Україну!!!
Писар: Ну, добре, хороші козаки з вас вийдуть.
Тарас Бульба: Дорогі мої сини, підійдіть до мене. Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь. І Боже вас збав зрадити своєї землі, своєму народові. Хай береже вас Господь!
Писар: Вибирайте собі курені, зараз і козаки підійдуть.
Козак: Та у нас поповнення. Чиї ж ви будете?
Остап: Ми сини славного козака Бульби.
Козак: Ось наша Січ. Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!
Андрій: Чолом вам панове товариство! Преславне лицарство низове, чи згода нас прийняти?
Козак: Згода! Згода!

(Силові вправи під український гопак)

 10. Дивися,безкрайнєє,синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро
Воно посилає любов нескінченну
Ї щиро дарує надію й добро.
11. У цьому шатрі килими золотаві-
із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють,як крапельки неба,
Волошки блакиті
Яка ж це краса.
12. Тут мешкають люди, привітні та чесні,
Хліб-сіллю гостей зустрічають вони
Земля наша щедра, родюча, багата-
Усіх нагодують безмежні лани.
Хай знає весь світ про казкову країну.
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна
Найкраща ,безцінна, любима земля.
Ми – українці, ми –  одна сім’я!

(Звучить пісня про Україну) 

Лінійка, присвячена відкриттю декадника зарубіжної літератури

 Лінійка, присвячена відкриттю декадника зарубіжної літератури

1.Література! Дивна таємниця,
   Чудовий, найпрекрасніший обман!
   Уяви зачарована візниця,
   Ти – нашої свідомості шаман.
   Пізнання злива, зустрічі із суттю –
   Ти духу велич і натхнення сил.
   Даруєш мить, прекрасну, незабутню,
   Ти, Всесвіт образів, думок, світил.

Вчитель: Із сьогоднішнього дня в нашій школі – декадник зарубіжної  літератури. Ми звертаємось до шанувальників книги прийняти активну участь у різних заходах, розгадуванні ребусів, кросвордів, презентацій творів, написанні власних поезій.

2. Є в творчості прогрес, вважає дехто,
   Проте Есхіл є нездоланним до сих пір:
   Ні Шоу, ні Мольєром, ані Брехтом,
   Ні генієм на прізвище Шекспір.
   І кожен з них – твій щирий співрозмовник,
   Крізь час і простір, стилі визнання,
   До тебе, як до друга, світла повне,
   Його Величність Слово промовля.

Вчитель: Хочу познайомити вас з тими цікавинками, що пройдуть в стінах нашої школи.
Учні 5, 6, 7 класів готують літературно – бібліотечну годину «Книги – ювіляри року», десятикласники проводитимуть вечір поезії «Песнь любви», випускники порадять вам любити книгу випуском літературного альманаху «Золота полиця учня». В 5 класі пройде день поезії – зустріч з юним поетом – однокласником.

3. Книга веде у цікавий, чарівний світ казок, у безкраї простори космосу, розкриває таємниці моря, лісу, розповідає про життя ваших однолітків. Товаришуйте з книжкою – усі скарби знань розкриє вона перед вами. Це найнеймовірніше чудо з усіх чудес, створених людством.

4. Книжок на світі дуже багато. Так і хочеться прочитати всі. Але це неможливо. Та й необхідності в цьому немає. Для читання слід обирати книжки, які для нас найцікавіші та необхідніші. У кожного з нас є улюблені книжки і герої – і в дорослих, і в дітей.

5. Книги – морська глибина.
   Хто в них пірне аж до дна,
   Той, хоч і труду мав досить,
   Дивнії перли виносить.

Вчитель: Сього часу Дені Дідро сказав: «Люди перестануть мислити, коли перестануть читати». Тож задумаймося, яке місце у нашому житті посідає книга. Бажаю вам стати вірними її друзями, адже вона не тільки наш духовний орієнтир, а й віконечко у непізнаний світ, яке подарує яскраве проміння нових знань. Приємних та незабутніх вражень вам від героїв книжок.    

Сценарій виступу перед ветеранами

Сценарій виступу 

учнів 7-Б класу 

перед ветеранами 

Класний керівник: Мирошниченко О.М.

Шановні сивочолі ветерани,
Друзі і наставники мої.
У негоду ниють ваші рани,
А ночами видяться бої.
(пісня «Священная война»)

Сталінград,бої за Україну,
У вогні розтерзаний Дніпро,
Ви собою заслонили Батьківщину,
Утвердили на землі добро.

(пісня «В землянке»)

В атаки йшли не ради нагород,
Поранені страждали в медсанбатах.
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивівши солдатам.

В серцях ветеранів – осколки війни,
Лиш наша пам'ять – від  ран отих ліки
В щирого серця сьогодні промовимо ми:
Спасибі вам фронтовики!

  (на фоні пісні «Журавлі» )

Слова вам, воїни,
Слава безсмертні,
Вічну звалу весь народ вам співа,
Страху не знали ви,
Смерть подолали ви,
Пам'ять про вас у нашім серці жива.

Вони не повернулися з війни.
Мені привиділось,немов солдати,
Які не повернулися з боїв,
Не полягли,а залишились  жити,
Перетворились в білих журавлів.

І сплять українські солдати на вже мирній землі Європи.
На свою рідну Україну прилинуть журавлями.

Я чую мамо,чую,як співають
Мені над Украйною пісні,
Ти не журись,я крила розпростаю
       І прилечу до тебе уві сні.
Вкраїнським рушником зітру сльозину
І поцілую в сивеє чоло…    

Хвилина мовчання ,хвилина мовчання,
Пекуча й терпка,як сльоза.
Хвилина мовчання – в ній наша любов і гроза.
Як подвиг полеглих.
Священна хвилина мовчання.

(хвилина мовчання)

(вірш  «Рассказ танкиста»)

У житті ти зазнала немало гіркоти,
Тягар чоловічий безмовно несла,
І ти, як говорим, на мирному фронті.

Солдатом без фронту, без зброї була.
Та вже посивіла твоя голова.
Поети тебе називають Мадонна,
В народі ж ти просто – солдатська вдова.

(пісня «Смуглянка»)
(вірш М.Исаковский  «Русской женщине»)


Вітер вічний вогонь гойдає,
І печать,і плач, і сміх…
Всіх полеглих ніхто не знає,
Пам’ятають усіх.

      О люди! Зберігаймо мирний день.
Щоб війна до нас не повернулась
Нехай летить на крилах у пісень
А не згаса в покосах смерті юність.

      Ми вдячні за спокій
І за сонце,ветерани!
Хай лише в спогадах буде
Та проклята війна.

Ви приміть наш уклін
І весняні май – квіти
За те небо блакитне,
Що не в хмарах війни.

(пісня «День Победы»)

Всім серцем ми любим Вкраїну свою!

Сценарій позакласного заходу  «Всім серцем ми любим Вкраїну свою!»

(Голос із-за куліс) 
- Дівчино! Хто ти?
1. Я – українка, що зросла з материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе люблю лагідну і щиру мову, Шевченкове слово, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну!
(голос) 
- Хлопче! Хто ти?
2. Я – українець, добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого народу і Вітчизни.
(вибігають інші учні) 
- Хто ви?
- Нащадки славного Тараса!
- Ми учні своїх вчителів!
- Здібні і талановиті!
- Розумні та наполегливі!
- Співучі та танцюючі!
- Ми діти свої батьків!
- Працьовитих та вимогливих!
- Щирих та відвертих!
Всі: - Ми діти твої, Україно! Життєвий наш девіз: Чужого навчайся і свого не цурайся!

3. Україно! Мій коханий краю,
Мати наша рідна і свята!
Небо чисте над тобою має,
Медом диха нива золота.

4. Ми з тобою завжди, Україно,
Ми з тобою разом повсякчас,
Поки б’ється в грудях серце вірне
І допоки в душах жар не згас.

5. На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
 Всі:       А ми її доньки й сини!

6. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину ми маєм
Всі:        Її Україною звуть!

7. Для неї я живу й творю.  

8. Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.
Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустилися Бог з ангелами. Була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалося Богові люди того краю. До якої хати не заходив він – всюди зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалась Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами:
- Рушаймо у край!
З того і пішла назва нашої держави «Україна».

9. Кожен народ має свого генія
Для нас це – Тарас Шевченко.

10. В дні перемог, і в дні поразок,
В щасливі дні, і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої сумні.
11. Іду крізь свята і крізь будні,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє
Всі:       До тебе я, Тарасе йду!

12. Згада Тарас Григорович при смерті
Чи, може, й не згада майбутніх нас,
Та в сонмі світу він – довічно третій:
За словом – Бог, а третій він – Тарас.

13. Збулось пророцтво мудрого Тараса.
Ми зрозуміли, що ми є народ.
У єдності, братерстві і любові
Йдемо ми разом до нових висот.

- І в мирнім житті і  у смертнім бою
Всім серцем ми любим Вкраїну свою!

14. Тепло своїх долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.
(Пісня) 

15. Україно, моя Україно,
Присягаюсь тобі знов і знов.
Україно, моя Україно,
Всі:        Моя віра, надія, любов.

16. Дніпро, Шевченко,Україна
Моя душа, моя земля.
Я вас ніколи не покину.
Я не поїду звідсіля.

17. Дніпро, Шевченко, Україна
Нас вчить історія гірка!
Хай знову стати на коліна
Ніхто, не змусить козака!

18. Випростуймо зігнуту спину!
Ми варті кращого життя.
Дніпро,Шевченко,Україна
Мої до самозабуття!
- Я українець!
- Я українка!
Всі:  - Ми єдина родина!
- Батьки і діти!
- Діти і батьки!
19. Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо житейське поле,
        Всі: І не на день минущий – на віки!

20. А нагадуватиме нам про це червона калина. У кожній червоній ягідці – зерня: воно схоже на серце. Тож не випадково калина є одним з основних народних символів нашої землі.

- Серце у нас одне!
- Шевченко у нас один!
- Єдина у нас Україна!
(танок) 
Всі: Всім серцем любіть Україну свою! 

Творчий конкурс «Шлях до Кобзаря»

 

Творчий конкурс «Шлях до Кобзаря»

Мета: зацікавити учнів творчістю Шевченка, прилучати до читання творів великого Кобзаря; розвивати пам'ять, спостережливість, виховувати любов до художнього слова. 

1. Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа.
2. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
1. Отаким був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.
2. Сьогодні ми проведемо творчий конкурс «Шлях до Кобзаря», присвячений 200-річчю з дня народження поета. 

1. Наш конкурс складається з турів:
1-й – вікторина «Чи знаємо ми Т.Г.Шевченка?»  (запитання про життя і творчість поета)
2-й – «Незабутні Шевченкові рядки»
3-й – конкурс читців «Вогонь поезії не згас»
4-й – Шевченко – художник і автор пісень.

Вчитель. Запитання для команд I тур.
1. Назвіть дату народження поета. (9 березня 1814 р.)
2. Назвіть дату смерті поета. ( 10 березня 1861 р.)
3. Як звали першу сестру Тараса? (Катерина)
4. Назвіть прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки (Енгельгард)
5. Скільки у Шевченка було братів і сестер? (шість)
6. Захоплення поета в дитинстві (малювання і співи)
7. З ким познайомився Шевченко в літньому саду в Петербурзі? (Іван Сошенко)
8. Хто з відомих художників намалював портрет Жуковського, щоб викупити Шевченка з кріпацтва? (Рєпін)
9. Учасником якої громадсько-політичної організації був Тарас Шевченко? (Кирило-Мефодіївське братство)
10. Яким псевдонімом підписував повісті Т.Шевченко (Кобзар Дармограй)
11. Назвіть перший поетичний твір, написаний до викупу з кріпацтва? (1837 р. «Причинна»)
12. Скільки років пробув поет в кріпацтві? (24 роки)
13. Яким твором відкривається сучасний «Кобзар»? (балада «Причинна»)
14. У кого вчився грамоті Шевченко? (у дяка Павла Рубана)
15. Які умови були пред’явлені Шевченку, коли він потрапив в Оренбурзький корпус? (заборонялося писати і малювати)
16. Назвіть композитора, який написав музику до 83 творів Шевченка (М.Лисенко)
17. В якому віці Шевченко залишився сиротою? ( 9 років)
18. Які нагороди отримав Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв? (3 срібні медалі)
19. Скільки творів увійшло в перший «Кобзар»? ( 8  творів)
20. Яку назву має серія картин, намальованих після подорожі на Україну? («Моя Україна») 

II тур. 1. «У тім хорошому селі
                  Чорніше чорної землі
                   Блукають люди…..»       («І виріс я на чужині…»)

2. «Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх.
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих»        («Садок вишневий коло хати»)
3. « Та недовго сонце грілось, недовго молилось…
Запекло, почервоніло! І рай запалило»       («Мені тринадцятий минало»)
4. «Гомоніла Україна, довго гомоніла,
Довго, довго кров степами текла червоніла»        («Гайдамаки»)
5. «Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива.
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю подійма»         («Причинна»)
6. «Тече вода в синє море,
Та не витікає,
Шука козак свою долю.
А долі немає»                       («Думка»)
7. «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди; поки сонце з неба сяє тебе не забудуть!»        («На вічну пам'ять Котляревському»)
8. «Нащо стали на папері
Сумними рядками?»        («Думи мої, думи мої»)
9. «По діброві вітер виє, гуляє по полю……»    («Тополя»)
10. «Як побачу малого хлопчика в селі, мов одірвалось од гіллі, одно-однісінько під тином сидить собі в старій ряднині….»        «І золотої, і дорогої…»)
11. «В тім гаю, у тій хатині у раю я бачив пекло…»        («Якби ви знали, паничі»)
12. «І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий»      («Сон»)
13. «Пишається над водою червона калина
Пишається калинонька, явір молодіє»            («Тече вода з-під явора»)
14. «За що мене, як я росла, люди не любили?»       («Лілея»)

III тур.  Конкурс  читців поезій Шевченка (на вибір команд).
                   Конкурс болільників:
1. «Великий син»
2. «Тарасове серце»

IV тур. Шевченко – художник.  Вгадати, кому присвячена картина
Учень демонструє репродукції картин
1. «Катерина» 1842 р. Олія. Створена на тему однойменної поеми.
2. «Робінзон Крузо» 1856 р. Сепія. (Малюнок відтворює образ героя англ.. письменника Д.Дефо)
3. Що це за місце, як воно пов’язано з біографією Шевченка? (хата в Кирилівці)
4. Академія художеств у Петербурзі.
5.
Вірші, що стали піснями. Назвати вірші, які покладені в основу пісень.
1. «По діброві вітер віє»
2. «Зоре моя вечірняя»
3. «Зацвіла в долині»
4. «Реве та стогне…..»

1. Минуло майже 200 років від дня народження і 153 роки від дня смерті славного сина України, але в багатьох українських родинах ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря.
2. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
1. А ви знаєте, як Шевченка шанують у світі? (болільникам)
(Його іменем названі міста, села, вулиці, театри, навчальні заклади)
Наведіть приклади.  м.Перещепине:  вулиця Шевченка, парк ім. Шевченка, пам’ятник Шевченко; м.Дніпропетровськ: вулиця Шевчека, парк ім..Шевченка, пам’ятник Шевченко, український драм. Театр ім.. Т.Г.Шевченка.
Вчитель. Дорожіть Шевченком!
Любіть Україну, як любив її поет. Читайте Тарасові твори, і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова – одна з найкращих мов світу.
Нехай на вашому шляху будуть поруч Шевченкова пристрасть, Шевченкова мужність і невмируще слово! 

Лінгвістична гра

Мета заходу: підвищити зацікавленість школярів до вивчення рідної мови; переконати в практичній цінності надбаних знань; продовжувати роботу над збагаченням словника учнів; виховувати почуття колективізму і дружби.
В святі приймають участь 2 команди по 8 учнів, болільники.
Команди отримали завдання (придумати назву,девіз); підготувати малюнки для конкурсу «Щоб це значило?» (тема: «Прислів’я та приказки»)
Звучить музика «Мы начинаем КВН…»
Виходять 2 команди
Вчитель: я рада всіх вас привітати!
Всі знають: КВКа не тільки свято,
Гумор, радощі і сміх.
А підготовки треба стільки,
Щоб кожен міг стоять за всіх.
I. Привітання команд (3 хвилини).

II. Розминка.
Шуточні запитання.
1. Я у дверях у замку,
Я і в нотному рядку,
Я і гайку відкручу,
Телеграму можу передати
І загадку відгадати.      (ключ)
2. В зошитах буваю
Коса і пряма.
Погано, як на кресленні
Мене у вас нема.
По п’ятницях, буває,
Я всіх вас збираю.       (лінійка)

Шаради
3. Корінь у слові вихідний,
Там і перший префікс мій,
Другий – в слові набуття,
Разом – родич відкриття.      (винахід)
4. Початок – зветься деревом,
Кінець – слухачі мої.
Їх ви в книзі знайдете,
Бо в кожному рядку вони.     (бук-ви)


III. Конкурс «Наборщик»
Двом учасникам (з кожної команди по 1) треба скласти як можна більше слів.
Лінгвістика
Ліс      ніс     сітка     кат     тік    
Ківі     сіни     кістка     таксі     гвинт
Стіл     гілка     свита     ксіва     вісті
Віл     нитка     литка     кіт
IV. Конкурс «юного поета»
По даним римам скласти віршик.
. . . . . . . . . . малини
. . . . . . . . . . дзвенять
. . . . . . . . . . пташиних
. . . . . . . . . . дня.
Росте хлопя, мов кущ малини,
Підкови на шляхах дзвенять.
Ось ластівки в книжках пташиних
Записують початок дня                           (Богдан-Ігор Антонич)


. . . . . . . . . . гаї
. . . . . . . . . . весняні
. . . . . . . . . . безкраю
. . . . . . . . . . не знаю
. . . . . . . . . . мої
Жита з волошками, і луки, і гаї,
І всі розкоші весняні,
Всю вроду, всю красоту безкраю,
Як втілити її, не знаю,
В словах, в пісні мої.                              (Олександр Олесь)

V. Конкурс на увагу.
«Четвертий зайвий»
1. Перемога, змагання, переможе, допомога.
2. Перешкоди, перешкоджати, перешкодити, ушкоджено.
3. Тижневий, кістлявий, пестливий, шістнадцять.
4. Дев’ятсот, тьмяно, увях, присвята.
5. Різдво, Карпати, Дніпропетровськ, київський.
6. Автомобіль, газопровід, сільськогосподарський, фізико-математичний.

VI. Конкурс «ораторів» (по 2 учня)
Скоромовки
Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх – упав на поріг.
Хитру сороку, впіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.
Не клюй, курко, крупку, не кури, коте, люльку.
VII. Конкурс капітанів
1. У алфавіта є інша назва. Яка? (азбука, абетка). Звідки походить?
2. Скільки букв в українській абетці? (33). Яка останньою ввійшла? (Ґ)
3. Завдання на картках «Люби і вивчай свою мову»

VIII. Скільки букв можна скласти використовуючи не більше 3 сірників? (А,Д,Ж,И,К,Л,Н,П,Р,С,Т,Ц,Ч,Є,І). Яка команда більше?

IX. Аукціон для болільників.

1. Назвати фразеологізми зі словом ЯЗИК.
(Тримати язика за зубами, язик до Києва доведе, чесати язика, вигострити язика, язик як  лопата, прикусити язика, проковтнути язика, молоти язиком, висолопити язика).
2. Назвати українські прислів’я та приказки, де вживаються числівники.
( У семи господинь хата не метена. Семеро одного не чекають. Де діточок сім, там доля всім. Ледачий два рази робить, а скупий два рази платить. Не хвалися жінкою в сім день, а в сім літ.)
3. Назвати українські прізвища, утворені лексико-синтаксичним способом.
(Кожум’яка, Затуливітер, Нетудихата, Нездійминога, Вернигора, Непийпиво.)
4. Пісенний аукціон.
Проспівати рядки з українських народних пісень, де згадуються назви рослин.
(«Ой у вишневому садочку…», «Несе Галя воду…», «Ой на горі два дубки…», «Реве та стогне…», «Ясени,ясени…», «В саду гуляла, квітки збирала…», «Цвіте терен…», «Всюди буйно квітне черемшина…»)

X. Конкурс на швидкість
Прочитати слова народної пісні.
у/ра мо/жу ра/до ко/валь/ський

на/ріст по/ра сів/ба но/жів/ка

див/но ща/вель гри/би пель/ме/ні

ся/ду сум/них

Правильно поділити слова на склади й узяти у 1-му й 4-му стовпчиках 1-й, а в 2-му і 3-му – 2-й склад.
(«Унадився журавель до бабиних конопель…»)

XI. Конкурс «Згадаймо літературу»
1. Мені . . . . . страшно, як згадаю оту хатину край села.
2. Пішов . . . . . я в Україну, пішов . . . . . додому, там . . . . . мене привітали, зраділи . . . . . старому.
3. . . . . .     . . . . . так сонечко сіяло, . . . . так мені чого було!

XII. Нещодавно я відправила своїх помічників в експедицію за прислів’ями. Ось що вони мені привезли. Допоможіть розібрати.
1. Живе лежить, покладиш – мовчить.
2. Де багато слів, там треба було й зимувати.
3. Краще погано їхати, і щастя не знайти.
4. Ніж хороше йти, і з бідою не знатися.
5. Косо,криво, і кури не клюють.
6. Чоловіка тихого й смирного, не стрибнеш і не підскочиш.
7. Вище голови аби живо.

XIII. Д/з. «Щоб це значило?» 

Дидактический материал к урокам русского языка

Головне управління освіти і науки
Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної  освіти
Відділ освіти Новомосковської районної  державної адміністрації
Перещепинська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №2













                        Проблема духовного виховання школярів








Вчитель російської  мови
Мирошниченко Ольга Миколаївна















Дніпропетровськ – 2011 р.












Добірка дидактичного матеріалу. Тексти для читання, аудіювання, списування, діалогів. Матеріал підготовлений на основі текстів російської класики і призначений для індивідуальної та групової роботи. Сприяє розвитку мовленнєвих навичок, розширенню словникового запасу.
Для вчителів російської мови.























Зміст:

1. Текст для чтения  «Попугайчик». Борис Ганаго       _ _ _ _ _ _ _
2. Вопросы к тексту «Попугайчик»         _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
3. Текст для аудирования «Прозрение» Борис Ганаго    _ _ _ _ _ _
4. Вопросы к тексту «Прозрение» _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
5.
6. Текст для слушания   «Воробей». И.С. Тургенев
7. Вопросы к тексту «Воробей».
8. Текст для творческого списывания «Верный друг». Митрополит Симон
9. Текст для письма. Слепой и молоко  (притча). Тимофей Лубенец
10. Текст для письма              Нищий и собака. (басня). Иван Дмитриев.
11. Использованная література.





Текст для чтения               Попугайчик

Слонялся Петя по дому. Все игры надоели. Тут мама дала поручение сходить в магазин и ещё подсказала:
     - Наша соседка, Мария Николаевна, ногу сломала. Ей хлеба купить некому. Еле по комнате передвигается. Давай я позвоню и узнаю, может, ей что купить нужно.
   Тётя Маша звонку обрадовалась. А когда мальчик принёс ей целую сумку продуктов, она не знала, как его и благодарить. Почему-то показала Пете пустую клетку, в которой недавно жил попугай. Это был её друг. Тётя Маша за ним ухаживала, делилась своими думами, а он взял и улетел. Теперь ей некому слова сказать, не о ком заботиться. А что это за жизнь, если не о ком позаботиться?
   Петя посмотрел на пустую клетку, на костыли, представил, как тётя Маша ковыляет по опустевшей квартире, и в голову ему пришла неожиданная мысль. Дело в том, что он давно копил деньги, которые ему давали на игрушки. Всё не находил ничего подходящего. И вот теперь эта странная мысль – купить попугайчика для тёти Маши.
   Попрощавшись, Петя выскочил на улицу. Ему захотелось зайти в зоомагазин, где когда-то видел разных попугайчиков. Но теперь он смотрел на них глазами тёти Маши. С каким из них она могла бы подружиться? Может, этот ей подойдёт, может, этот?
   Петя решил расспросить соседку о беглеце. На следующий день он сказал маме:
     - Позвони тёте Маше…. Может быть, ей что-нибудь нужно?
   Мама даже замерла, потом прижала сына к себе и прошептала:
     - Вот и ты человеком становишься…..
   Петя обиделся:
     - А разве раньше я человеком не был?
     - Был, конечно, был, - улыбнулась мама. – Только теперь у тебя ещё и душа проснулась… Слава Богу!
     - А что такое душа? – насторожился мальчик.
     - Это способность любить.
   Мама испытующе посмотрела на сына:
     - Может, сам позвонишь?
   Петя засмущался. Мама набрала номер.
     - Мария Николаевна, извините, у Пети к вам вопрос. Я сейчас ему трубку передам.
   Тут уж деваться было некуда, и Петя смущённо пробормотал:
     - Тётя Маша, может, вам купить что-нибудь?
   Что произошло на другом конце провода, Петя не понял, только соседка ответила каким-то необычным голосом. Поблагодарила и попросила принести молока, если он пойдёт в магазин. Больше ей ничего не нужно. Опять поблагодарила.
Когда Петя позвонил в её квартиру, он услышал торопливый стук костылей. Тётя Маша не хотела заставлять его ждать лишние секунды.
   Пока соседка искала деньги, мальчик как бы невзначай стал расспрашивать её о пропавшем попугае. Тётя Маша охотно рассказала и про цвет, и про поведение…
   В зоомагазине таких по цвету попугайчиков оказалось несколько. Петя долго выбирал. Когда же он принёс свой подарок тёте Маше, то… Я не берусь описывать, что было дальше.
   Представь это сам….
                                                                                                        ( Борис Ганаго )                    

                                 Вопросы к тексту:
1.Какое поручение дала мама Пете?
2.О ком из домашних питомцев заботилась Мария Николаевна?
3.Какая мысль пришла в голову Пете?
4.Дополни текст своими размышлениями.
5.Как вы думаете, почему Петя расспрашивал Марию Николаевну о пропавшем попугае.
6.Подбери синонимы к словами:
Поручение-
Беглец-
7.Объясните значение слов: ковыляет, испытующе.
           
 
Текст для аудирования    Прозрение

В одной московской школе перестал ходить на занятия мальчик. Неделю не ходит, две…
     Телефона у Лёвы не было, и одноклассники, по совету учительницы, решили сходить к нему домой.
     Дверь открыла Лёвина мама, лицо у неё было очень грустное.
    Ребята поздоровались и робко спросили:
     - Почему Лёва не ходит в школу?
   Мама печально ответила:
     - Он больше не будет учиться с вами. Ему сделали операцию. Неудачно. Лёва ослеп и сам ходить не может…..
   Ребята помолчали, переглянулись, и тут кто-то из них предложил:
    - А мы его по очереди в школу водить будем.
    - И домой провожать.
    - И уроки поможем делать, - перебивая друг друга, защебетали одноклассники.
   У мамы на глазах навернулись слёзы. Она провела друзей в комнату. Немного погодя, ощупывая путь рукой, к ним вышел Лёва с повязкой на глазах.
   Ребята замерли. Только теперь они по-настоящему поняли, какое несчастье произошло с их другом. Лёва с трудом сказал:
    - Здравствуйте.
   И тут со всех сторон посыпалось:
    - Я завтра зайду за тобой и провожу в школу.
    - А я расскажу, что мы проходили по алгебре.
    - А я по истории.
    - А я …….
   Лёва не знал, кого слушать, и только растерянно кивал головой. По лицу мамы градом катились слёзы.
   После ухода ребята составили план – кто, когда заходит, кто какие предметы объясняет, кто будет гулять с Лёвой и водить его в школу.
   В школе мальчик, который сидел с Лёвой за одной партой, тихонько рассказывал ему во время урока то, что учитель пишет на доске.
   А как замирал класс, когда Лёва отвечал!
Как все радовались его пятёркам, даже больше, чем своим!
   Учился Лёва прекрасно. Лучше учиться стал и весь класс. Для того чтобы объяснить урок другу, попавшему в беду, нужно самому его знать. И ребята старались. Мало того, зимой они стали водить Лёву на каток. Мальчик очень любил классическую музыку, и одноклассники ходили с ним на симфонические концерты…..
   Школу Лёва окончил с золотой медалью, затем поступил в институт. И там нашлись друзья, которые стали его глазами.
   После института Лёва продолжал учиться и, в конце концов, стал всемирно известным математиком, академиком Понтрягиным.
Не счесть людей, прозревших для добра.
                                                                                                          (Борис Ганаго)

               Вопросы к тексту:
1.Почему Лёва не ходил в школу?
а) заболел гриппом;
б) ему сделали операцию и он ослеп;
в) уехал в санаторий.
2.Что пообещали ребята Лёвиной маме?
а) водить его в школу и провожать домой;
б) приходить к Лёве в гости;
в) играть с ним.
3.В каком городе происходили события, описанные в рассказе?
а) в Киеве;
б) в Москве;
в) в Новгороде.
4.Сколько времени Лёва не ходил в школу?
а) одну неделю;
б) две недели;
в) месяц.
5.Кто пришёл к Лёве?
а) классный руководитель;
б) одноклассники;
в) директор школы.
6.Как помогал Лёве в учёбе его сосед по парте?
а) давал списывать;
б) тихонько рассказывал ему во время урока то, что учитель пишет на доске.
7. Чем занимались ребята после уроков?
а) водили на каток;
б) ходили на симфонические концерты;
в) ходили в библиотеку.
8.Как Лёва окончил школу?
а) с серебряной медалью;
б) с золотой медалью;
в) без троек.
9.Куда Лёва поступил учиться?
а) в университет;
б) в институт;
в) в академию.
10.Кем Лёва стал после учёбы?
а) известным математиком, академиком;
б) выдающимся физиком;
в) доктором исторических наук.
11.К какому стилю относится текст?
а) художественному;
б) публицистическому;
в) научно-популярному.


   Текст для слушания          Воробей

Я возвращался по аллее сада. Собака бежала впереди меня. Вдруг она уменьшила свои шаги и начала красться, как бы зачуяв перед собою дичь. Я глянул вдоль аллеи и увидал молодого воробья; с желтизной около клюва и пухом на голове. Он упал из гнезда (ветер сильно качал берёзы аллеи) и сидел неподвижно, беспомощно растопырив едва прораставшие крылышки. Моя собака медленно приближалась к нему, как вдруг, сорвавшись с близкого дерева, старый чёрногрудый воробей камнем упал перед самой её мордой – и весь взъерошенный, искажённый, с отчаянным и жалким писком прыгнул раза два в направлении зубастой, раскрытой пасти. Он кинулся спасать, он заслонил собою своё детище…, но всё его маленькое тело трепетало от ужаса, голосок одичал и охрип, он замирал, он жертвовал собою! Каким громадным чудовищем должна была ему казаться собака! И, всё-таки, он не мог увидеть на своей высокой, безопасной ветке… Сила, сильнее его воли, сбросила его оттуда. Мой Трезор остановился, попятился… Видимо, и он признал эту силу. Я поспешил отозвать смущённого пса и удалился, благоговея.
Да: не смейтесь. Я благоговел перед той маленькой, героической птицей, перед любовным её порывом. Любовь, думал я, сильнее смерти и страха смерти. Только ею, только любовью держится и движется жизнь.  
                                                           
                                                            (И.С. Тургенев)
             Вопросы к тексту:
1.В каких словах выражена главная мысль текста?
2.Замените синонимами слова:
    Аллея-
    Неподвижно-
3.Объясните значение слова «благоговел».
4.Подберите антонимы к словам:
     впереди -
     медленно -
     старый -
     героический -
5.Составьте план к тексту.
6.Выпишите опорные слова и словосочетания.
   Текст для творческого списывания   Верный друг

У одного муж…ка была б…льшая с…бака. Стала она стара и уже (не) могла ст…р…жить хозяйск…е д…бро. (Не) захотелось муж…ку к…рмить с...баку. Поехал он (с) ней на лодке и взял (с) собой верёвку да камень. От…ехал     (по)дальше от берега, стал камень верёвкой обвязывать. Смотрит на него с…бака умными глазами, будто понимает, что затевает ее х…зяин. Пр…вязал муж…к камень на шею с…баки, встал и (с,з)бросил собаку в воду. С…бака и(с,з)чезла; но при этом ло…ка сильно наклонилась (на) бок, муж…к не удержался, и сам упал в воду. Захлестнула его волна, совсем было, тонуть стал. Вдруг чу?ствует: кто-то тащит его. А это его с…бака: камень у нее отвязался, и она бросилась спасать хозяина. Схватила зубами за рубаху, выплыла (с) ним к берегу и растянулась чуть ж…вая. Заплакал муж…к, обнял с…баку, и стало ему стыдно и больно. До самой смерти кормил и холил он верного своего друга.
                                                                                                             (Митрополит Симон)





         


 Текст для письма       Слепой и молоко
                                               (притча)
Один слепой отроду спросил зрячего: «Какого цвета бывает молоко?» Зрячий сказал: «Цвет молока такой, как бумага белая». Слепой спросил: «Значит, этот цвет шуршит под руками, как бумага?» Зрячий сказал: Нет, он белый, как мука бывает белая». Слепой спросил: «Он такой же мягкий и сыпучий, как мука?» Зрячий отвечал: «Нет, он просто белый, вот, как заяц-беляк». Слепой сказал: «Что же он и пушистый, и мягкий, как заяц?» Зрячий сказал: «Нет, белый цвет – такой точно, как снег». Слепой спросил: «Он верно и такой же холодный, как снег?».
   И сколько примеров зрячий не приводи, слепой никак не мог понять, какой бывает белый цвет молока.
 
Задание. Разыграйте диалог в лицах.
                                                                                               (Тимофей Лубенец)

                                             

Текст для письма              Нищий и собака
                                                (басня)
Большой боярский двор собака стерегла; увидя старика, входящего с сумой, собака лаять начала. «Умилосердись надо мною! – с боязнью шёпотом бедняк её молил. – Я сутки уж не ел… От глада умираю».
- Затем-то я и лаю, - собака говорит, - чтоб ты накормлен был.
Наружность иногда обманчива бывает: иной, как зверь, а добр; тот ласков, а кусает.                    (Иван Дмитриев)

Задание. Выучите басню наизусть.
Разыграйте диалог в лицах.



                     



Использованная литература:

1. Ганаго Б. «Детям о вере», рассказы для детей. - Минск. Изд-во «Белорусская православная церковь» . -  с.3; с.19.

2. Незабудки // Сборник рассказов. - Москва. Изд-во «Изографъ». -  с.20; с.11.

3. Слёзы ангела // Сборник рассказов. Составитель Ольга Стацевич. - Рязань Изд - во «Зёрна». - .с.7; с.15.

Книги - ювіляри 2016 року

Відділ освіти

Новомосковської райдержадміністрації

Перещепинська середня загальноосвітня школа I –III ступенів №2

                                   

«Книги – ювіляри 2016 року»

Літературно – бібліотечна година

 Вчитель зарубіжної літератури                                                                     Мирошниченко О.М.

Книги – ювіляри року

Мета: познайомити учнів з книгами-ювілярами 2016 року, зацікавити дітей чарівним світом книг, в якому безліч див, таємниць і пригод, вчити працювати з додатковою літературою.

Вчитель: Послухайте, як зворушливо написав про книгу німецький письменник Райнер Марія Рільке.

Учень:   Цей вечір – книга. Гарна й пишна.

              Оправа з пурпуру на ній,

               І розмика рука неспішно

               Гачок на клямці золотій,

               І, повен щастя, я читаю

               Сторінку першу в тишині.

               І другу продивлюсь до краю,               

               А третю вимарю вві сні.

Учень: Що ж таке книга? Помічник, порадник, а для тих, хто вміє дружити з нею, - вірний друг. Протягом усього життя ми звертаємось до книги, яка допомагає нам пізнати та зрозуміти навколишній світ і самих себе. Нерідко книга, вчасно прочитана, підказує людині вихід зі складної ситуації.

Вчитель: Книги – володарі простору. Вони запрошують нас до захоплюючих подорожей куточками нашої планети й вимислу. Кожний народ має свою літературу. З неї ми дізнаємося про особливості історії, традиції і звичаїв людей, що населяють земну кулю. Світова література – це справжня духовна скарбниця людства.

Учень:    Це теж скарбниця, що у ній

                Не мій, не твій, а –

                Скарб усіх нас спільний,

                Горіння, прямування, волю збірну

                Збір ноти, що в ній суджено нам жити.

                Народну мудрість і натхнення квіти.

                Це теж скарбниця, що у ній знаходим

                По наших предках спадок віри й праці.

                Це теж посол,  що нас охоче вводить

                У терези надбання інших націй.

Учитель: Так писав український поет Б.І.Антонич. Думка про те, що книги – посланці миру, звучить і в словах зарубіжного письменника Е.Межелайтіса: «Подібно довгим ключам перелітних птахів мандрують піднебессям і на крилах несуть дружбу – немов сонце». Книги – єдина машина часу, створена людиною. Завдяки їй ми розсуваємо межі теперішнього та перелітаємо в минуле та майбутнє. Книга – справжній маг. Читаючи, ми уявляємо себе чарівниками, здатними розуміти мову речей, тварин і рослин. Скільки дивовижних таємниць відкривається нам завдяки книгам! Скільки безцінних скарбів трапляється на шляху читачів. А скільки незабутніх зустрічей з літературними героями! Пригадайте, які з них вам запам’яталися найбільше?

Учень: Майже детективною була історія появи на світ роману «Мандри Гуллівера» - найголовнішої книги Свіфта, яку він писав протягом п’яти років і покладав на неї великі надії. Пізнього вечора 8 серпня 1726 року у двері будинку відомого лондонського книговидавця Бенджаміна Мотта подзвонили. Господар був здивований пізньому гостеві, та все ж пішов відчиняти. На його подив за дверима нікого не було, лише на ганку лежав якийсь згорток. Розкривши його, господар знайшов лист, у якому невідомий видавцеві Ричард Сімпсон пропонував його увазі записки його кузена Лемюеля Гуллівера. Якщо цей твір сподобається, Мотт має повідомити за три дні й тоді отримає рукопис повністю. Вкрай заінтригований видавець прочитав записки за один вечір і вже наступного дня дав згоду надрукувати рукопис. Так з XVIII століття вирушив у свої мандри по всьому світу Гуллівер.

                             

Музей забутих речей

Вчитель читає уривок з книги «Мандри Гуллівера», де звучить опис речей, що знайшли ліліпути у Людини – Гори при обшуку (носова хустка, табакерка з тютюном, записник, гребінець, пістолети, монети, ніж, бритва, годинник, гаманець). Учні повинні відгадати ці речі.

Учень: У 1816 році Е.Гофман написав казкову повість «Лускунчик та мишачий король». З радістю занурюється письменник в чудову країну дитинства – країну іграшок, пряників та цукерок, дивовижних та захоплюючих історій. В казці реальне і казкове перетинається так, що читач губиться в здогадках, то війна іграшок та мишей приснилась Марі, чи то вона була насправді, чи то Лускунчик – лялька, чи то дійсно зачаклована молода людина, тим паче що в кінці казки Марі стає його нареченою. Цій казці 195 років, але Лускунчик  і маленька Марі не постаріли.

Учень: 1831 М.Гоголь написав I том «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Сорочинський ярмарок». Вихід а світ збірника заявив про появу нового письменника. В казковій інтонації пасічника Рудого Панька, який з гумором розповідає історії, скільки скільки обрядів, українських звичаїв, щирого гумору!

Учень: Над «Сказкой о царе Салтане, о сыне его славном и могучем богатыре князе Гвидоне и о прекрасной царевне Лебедь» А.С.Пушкин работал в 1831 году. Основой сюжета послужила сказка, записанная со слов Арины Родионовны. Пушкин так переработал народный сюжет, что оставил лишь главные звенья, наделил сказку более привлекательными героями и близкими к жизни деталями. Выдумал чудесную белочку, которая грызёт золотые орешки с изумрудными ядрами. В этом произведении слились мотивы волшебной сказки и героической былины. Сын – богатырь растёт в бочке «не по дням, а по часам». Появляются «красавицы удальные», «тридцать три богатыря» во главе с дядькой Черномором – волшебные помошники князя Гвидона. Получилось новое произведение, полное сказочной прелести и чудес, с великолепными героями, способными преодолевать любые препятствия. Сказка завершается описанием весёлого пира, славящим торжество добра.

                                     

Відеокліп

     

Учень: У 1876 році побачила світ книга «Пригоди Тома Сойєра» М.Твена. це дуже життєрадісна книга. Більш того, книга про щасливу людину. Жвавість сюжету придає гра – хлопчаки грають в піратів, розбійників, шукачів скарбів. Одного разу хлопці вночі приходять на цвинтар, де вони стали свідками вбивства. Коли з’ясувалось, що безвинна людина може опинитись на шибениці, Том Сойєр, дає свідчення на суді. В цьому різниця між справжньою літературою і пригодницькою видумкою. Книга М.Твена не тільки про страх, дитячі пустощі, але і про совість, честь і мужність.

                       

Кросворд «Марк Твен»

	1.
			2.
			3.
				4.
		5.
	6.
				7.
8.

1. Помічник тітки Поллі.
2. Улюблені ласощі Тома.
3. Англійська міра довжини.
4. Комаха, яка була в коробці Тома.
5. Луки, якими Том рятував кота від меланхолії.
6. Пароль Томової команди мандрівників.
7. . . . . . . Лоуренс.
8. Річ, яку везли Том і Гек від печери.

Відповіді: 1. Джім, 2. Варення, 3. Ярд, 4. Кліщ, 5. Антибіль, 6. Кров, 7. Еммі, 8. Скриня.

Учень: На написання повісті «Собака Баскервілів», що опублікована в 1901 році. Конан Дойла надихнула історія, що почув в гостях про таємничого собаку на болотах. Зав’язкою повісті стала анонімна записка, яку отримав молодий спадкоємець роду, де його просили триматись по далі від помістя, бо його там чекає неминуча погибель. З’ясувати, хто і чому зацікавлений знищити молоду людину із його помістя, береться приватний детектив Шерлок Холмс. З того часу пройшло 110 років.  Немає Конан Дойля, а на Бейкер – Стріт і до цього часу приходять листи. В тому будинку, де жив його герой, зараз невеличка фірма, в її штаті клерк, в обов’язок якого входить відповідати на них. Він пише, що в даний час Шерлок Холмс знаходиться в довготривалій подорожі і тому не має можливості відповісти своєму кореспонденту.

               

Вікторина

  Учень: В 1906 році Д.Лондон написав повість «Біле Ікло». Біле Ікло – це прізвисько собаки, в жилах якої вовча кров. Біле Ікло багато страждав. Був такий час, що, здавалось, він став жорстоким назавжди. Один з його господарів Красень Сміт перетворив його на безжального звіра. На щастя, в важку хвилину прийшла для Білого Ікла допомога.

Учень: В 1926 році С.Маршак написав гумористичний вірш «Багаж». Сюжет розвивається повторами. Дітям не набридає знову і знову повторювати і вислуховувати  цей чудернацький перелік речей, тому що кожного разу він звучить по-новому і в устах сердитої дами чи самого автора, то гнівного, то лукавого, то спокійного.

Інсценізація вірша

Учень: 85 років святкує книга Алана Мілна «Вінні Пух та всі-всі-всі». Почалось все з подарунка плюшевого ведмежатка. Потім у Кристофера Робіна (так звали хлопчика) з’явились друзі: віслюк Іа, порося П’ятачок, Кролик. Ніжність дітей до героїв повісті від автора, який … дітям ласкаве відношення до маленьких і слабих.

Учень: У 1926 році К. Чуковський написав віршовані казки «Телефон», «Федорине горе», «Чудо – дерево».

Учень: 75 років святкує  казкова історія «Золотий ключик, або пригоди Буратіно». Автор Олексій Толстой творчо переосмислив «Пригоди Пінокіо». У Толстого всі старі і нові герої зайняли такі місця, мають такі риси характеру, котрі допомагають краще виявитись чудовим якостям душі Буратіно.

Учень: В 1956 році К.Льюис написав заключну повість з циклу «Казки Нарнії. Остання битва». Це цикл фантастичних казок, герої яких – звичайні англійські хлопчики та дівчатка, що чудовим образом потрапили в Нарнію, інший світ, інший всесвіт.

Презентація книги

Бал літературних героїв

Під музику заходять в костюмах Шерлок Холмс, Лускунчик, Дама, принц Нарнії, гоголівські хлопці та дівчата. Учні повинні відгадати героя та автора твору.

Вечір поезії при свічках

v  Звучить музика (одна з повільних пісень Джо Дассена)

Вчитель:             Закройте двери,

                              Потушите свет,

                              Забудем и о времени,

                              О том, кому здесь столько лет.

                              Поговорим на добром языке,

                              Пока звезда горит в живой руке

                              Не будем помнить зла

                              И зло творить,

                              О нем не будем просто говорить.

                              Поговорим о нас и о любви.

Під ці слова учасники вечора запалюють свічки. Виконується пластичний танець дівчиною і хлопцем.

Ведуча 1. Колись, в сиву давнину, повертав ля англійський король на батьківщину з хрестового походу. Король прийняв рішення дати своїм воїнам відпочинок перед довгою дорогою додому і віддав наказ кинути якір в тихій бухті острова Кіпр. Але поки воїни відпочивали, король закохався в прекрасну кіпрську принцесу. І правитель Кіпру погодився видати за нього свою дочку.

 Кіпрська принцеса вельми любила свою землю і тому відмовилася їхати в туманну Англію. 

Тоді англійський король сказав: «Я буду чекати тебе до завтрашнього полудня», - а сказавши це, повернувся на свій корабель.

Наступив довгоочікуваний день, до корабля монарха підійшов човен, і слуги підняли на борт двох білосніжних лебедів. «Якщо ти кохаєш мене, то залишися зі мною на острові., - такі слова веліла передати принцеса. – Ми будемо жити з тобою щасливо, як ці два лебеді. Якщо ж ти вирішив поїхати, то візьми з собою цих птахів, і хай вони будуть вічною і живою пам’яттю нашого кохання».

 Ведуча 2. Він і вона . . . . . Кохання і ніжність, відчай і розлука – це вічні теми поезії. Фр.Петрарка – найвидатніший майстер сонета Італії XVI століття, В.Шекспір – великий поет доби Відродження, Ф.Шіллер – видатний німецький поет Просвітництва. Д.Байрон, Г.Гейне, В.Гюго, О.Пушкін, І.Франко, Л.Українка, Л.Костенко – поети всіх часів і всіх народів оспівували почуття кохання. Палке і ніжне, пристрасне і мрійливе – воно знайоме всім.

v  Мелодекламація сонетів В.Шекспіра, Ф.Петрарки, Данте, Р.Тагора.

Ведуча 1. «Душа…віку, диво…сцени, він належить не одному століттю, а всім вікам». Шекспір – неперевершений майстер сонетів про кохання. А яке ніжне почуття кохання описано в трагедії «Ромео і Джульєтта!»

v  На сцені квіти,балкон. Виконується фрагмент з трагедії В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Учитель. А які сучасні Ромео і Джульєтта?

О.Деметьєв «Баллада о любви» .

Виконують дівчина і хлопець (під музику) .

Він.  Жить без тебя не могу. . . . .

Я с первого дня это понял,

Как будто на полном скаку,

Коня вдруг над пропастью поднял.

Вона.  И я без тебя не могу . . . . .

Я столько ждала и устала,

Как будто на белом снегу

Гроза мою душу застала.

Він.  Сошлись, розминулись пути,

Но он ей звонил отовсюду,

И тихопросил: «Не грусти…»

И тихое слышалось: «Буду…»

Вона. Однажды на полном скаку

С коня он сорвался на съемках.

Я жить без тебя не могу, -

Она ему шепчет в потемках.  

Він.  Он бредил . . . . но сила любви

Вновь к жизни его возвращала,

И смерть отступила: «Живи!»

И все начиналось сначала.

Я жить без тебя не могу . . . .

Он ей улыбался устало,

А помнишь, на белом снегу.

Гроза как-то застала?

Вона.  Прилипли снежинки к виску,

И капли грозы на ресницах.

Я жить без тебя не могу.

И, значит, ничто не случится.

v  Під музику з пісні «Если б не было тебя» (А.Кортнев) виконується пантоміма.

Вчитель:  День закоханих – 14 лютого. Прослухайте історію цього свята.

Ведуча 1.  Ось вже 17 століть підряд закохані всього світу відзначають найромантичніше свято року – День святого Валентина.

Ведуча 2.  У цей день навіть повітря наповнюється коханням. Амури поспішають з’єднати пари, почуття яких перевірено часом, і допомагають зустрітись половинкам, які загубились у просторі. А з чого все починалось?

Ведуча 3.  Стародавня легенда свідчить, що ще в III ст. священик на ім’я Валентин, порушивши імператорський наказ, що забороняв одружуватись, таємно з’єднав шлюбними узами двох закоханих. За цей злочин перед законом імператор наказав кинути єпископа до в’язниці. Як не дивно, але саме тут він закохується у сліпу дочку наглядача. І у день страти, 14 лютого, дівчина отримує від свого коханого листівку з однією короткою фразою: «Від Валентина».

Ведуча 4.  З того часу кожного року закохані відзначають цей день, як свято кохання, віддаючи належну шану своєму заступнику.

Ведуча 1.  Кохання. . . . . Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця пояснити, що ж це таке. Це велика загадка життя. . . . .

Ведуча 2.  Життя без кохання схоже на засохле дерево, що росте на каменистому ґрунті.   

Ведуча 1.  14 лютого люди різного віку надсилають своїм коханим, рідним та друзям «валентинки». До речі, на романтичному посланні не вказують свого імені – воно повинно залишитись таємницею.

Ведуча 2.  Зі святом закоханих пов’язують цікавий звичай. У XIII – XIV ст. в Європі влаштовували незвичайну лотерею. Молоді чоловіки витягували з великої спеціальної коробки маленькі папірці, на яких були написані імена дівчат. Відтепер молодий чоловік на весь рік (або на час свята) ставав кавалером молодої жінки, папірець з ім’ям котрої йому дістався. Пізніше, завдяки лотереї, молоді чоловік та жінка ставали парою і дарували в цей день одне одному подарунки.

Ведуча 3.  В Англії, наприклад, День Святого Валентина почали святкувати в XV столітті. В цей день люди звертали увагу на деякі прикмети. Вважалося, що перша людина протилежної статі, яку зустрічали вранці 14 лютого молоді чоловік та жінка, повинна була стати їх справжнім коханням.

Ведуча 4.  Наприкінці XVI ст. популярності набув інший звичай – надсилати романтичні посилання коханій людині. Спочатку це були невигадливі саморобні листівки, та все у 1800 році з’явились перші комерційні листівки. З того часу кожного року в середині лютого поштові відділення світу були просто завалені ніжними посланнями – «валентинками».

Ведуча 1.  Найдавніша «валентинка» зберігається у Британському музеї в Лондоні. Ця листівка підписана герцогом Орлеанським Чарльзом у 1415 році. Того часу він був ув’язнений у Лондонському Тауері і таємно відправив послання кохання своїй дружині.

Вчитель:  Про кохання написано багато. Багато тому що, коли це почуття з’являється, замирає серце, тремтить душа, хочеться писати вірші і оспівувати свою любов.

Про кохання написано мало, адже це невичерпне почуття. І воно існує в душі людини до тих пір, поки б’ється її серце.

Так, як Пушкін, про любов, здається не писав ніхто.

v  Під фортепіанну музику звучить мелодекламація віршів. «Я вас любил», «Я встретил Вас. . . . .»

v  Інсценізація уривку з роману «Євгеній Онєгін»   

v  На столі свічка, чорнильниця, лист паперу, гусяче перо. «Письмо Татьяны»

Вчитель:  Пушкін жив в чудову епоху XIX ст. Літературні вечори, бали . . . . . .

v  Звучить вальс С.Прокоф’єва. інсценізація балу. А.Болконський танцює вальс з Н.Ростовою.

Ведуча 2. «. . . . . Он предложил ей тур вальса. То замирающее выражение лица Наташи, готовое на отчаяние и на восторг, вдруг осветилось счастливой благодарной детской улыбкой. «Давно я ждала тебя», как будто сказала эта испуганная и счастливая девчка своей просиявшей из-за готових слез улыбкой, поднимая свою руку на плечо князя Андрея. Они были вторая пара, вошедшая в круг. Князь Андрей был один из лучних танцоров свого времени. Наташа танцювала превосходно. Ножки ее в бальних атласних башмачках бістро, легко и не зависимо от нее долали свое дело, а лицо ее сияло восторгом счастья . . . . »  

Ведуча 3.  Жінка. . . . . Скільки про неї сказано і написано. В усі віки ії поклонялися художники, поети, музиканти. Вона була мрією, усмішкою, сумом, вселенською радістю і безмежною тугою. Її звали Лаура, Беатріче,Елена, Венера, Нефертіті, Марія, Анна. . . .

Ведуча 1.  Багато з цих імен стали символами:відданості і вірності – Пенелопа; краси і жіночності – Єлена; натхнення і поваги – Лаура і Беатріче; мудрості і державного розумв – Ольга і Роксолана; непокірності ворогові – Євпраксія; святої любові до людей – Марія.

v  Звучить музика В.Зінкевича.

v  Варіації на тему мелодії «Аве Марія». 

v  Мелодекламація. Вірші В.Сосюри «Марія», «Так ніхто не кохав», Л.Костенко «Розкажу тобі думку таємну», О.Олеся «Нащо, нащо тобі питати . . . . »

Ведуча 4.   Швидко плине час. Століття за століттями. Разом з ним змінюємося і ми. А що ж Кохання? «Можливо, воно вже не існує, - іноді подумає хтось. І хочеться тоді крикнути: «Ні! Ні! та ще раз Ні! Любов жива, і ніколи не зникне, поки існує життя. Адже кохання і є життя».

v  Вечір закінчується повільною мелодією.